Кондратов Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віктор Кондратов
Особисті дані
Повне ім'я Кондратов Віктор Іванович
Народження 10 травня 1952(1952-05-10)
  Київ, СРСР
Смерть 6 листопада 2024(2024-11-06) (72 роки)
Зріст 177 см
Вага 73 кг
Громадянство  Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1969—1974 СРСР «Динамо» К 16 (0)
1975—1981 СРСР «Шахтар» Д 192 (1)
1982—1983 СРСР СКА «Карпати» 51 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2004—2007 Україна «Динамо» К (дубль)
2007—2008 Україна «Динамо-3»
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 квітня 2013.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кондра́тов Ві́ктор Іва́нович (10 травня 1952, Київ, СРСР — 6 листопада 2024) — радянський футболіст, що виступав на позиції лівого захисника, та український тренер. Майстер спорту СРСР (1974). Володар Кубка СРСР (1980), багаторазовий призер чемпіонатів країни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Віктор Кондратов народився у Києві, де й почав займатися футболом у ДЮСШ «Динамо», потрапивши у 1962 році в одну групу з Олегом Блохіним, Валерієм Зуєвим та Олександром Даміним. Першими тренерами хлопців були Олександр Леонідов та Віталій Голубєв. Після футбольної школи Кондратов стабільно грав у дублюючому складі киян, проте стати повноцінним гравцем першої команди йому так і не вдалося.

У 1975 році Віктор Кондратов перейшов до лав донецького «Шахтаря». В першому ж сезоні разом з командою завоював срібні нагороди чемпіонату. Однак найбільшим успіхом можна вважати здобуття Кубка СРСР у 1980 році. Загалом, Кондратов провів у Донецьку 7 років, протягом яких був одним з лідерів колективу та безсумнівним гравцем основного складу. Окрім функцій лівого захисника виконував роботу персональника. Залишити колектив довелося через конфлікт з керівництвом клубу.

Пропозицію перейти до складу СКА «Карпати» отримав від Степана Юрчишина, відпочиваючи у Трускавці. Відіграв за команду два роки, після чого відбув до Чехословаччини де обійняв посаду граючого тренера команди групи радянських військ. Втім, надовго там не залишився та незабаром повернувся на Батьківщину.

У 1988 році закінчив Вищу школу тренерів і отримав пропозицію очолити групу юнаків 1977 року народження у ДЮСШ «Динамо». Після останнього повернення Лобановського до клубу в 1998 році був призначений тренером «Динамо-2», де допомагав Зуєву та Онищенку. З червня 2004 року обіймав посаду старшого тренера динамівського дубля. Протягом 20072008 років тренував команду другої ліги «Динамо-3». З 2010 року працює у відділі селекції «Динамо».

Помер 6 листопада 2024 року[1].

Досягнення

[ред. | ред. код]
Командні трофеї
Індивідуальні досягнення

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://sport-express.ua/football/ukraina/22410-pishov-iz-zhittya-eksgravec-i-trener-dinamo-i-shakhtarya-top-klubi-vislovilisya-pro-tragediyu
  2. Провів у сезоні лише 4 матчі, тому призером чемпіонату може вважатися умовно
  3. Провів у сезоні лише 9 матчів, тому призером чемпіонату може вважатися умовно

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Профіль гравця (рос.) . «Footbook». Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 25 квітня 2013.
  • Статистика міжнародних матчів (рос.) . «КЛІСФ». Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 25 квітня 2013.
Інтерв'ю